Пит: Як ти думаєш, а це твоє — бути хатньою господаркою й все таке? Іноді мені здається, це повинне бути дуже гнітючим для жінки (Саморозкриття). Д ж е й н: Я не знаю. Я думаю, що поки не хочу заміж. Я хочу подивитися, що я можу сама (Вільна інформація про особистих цілях). П и т: Я теж, я хочу якийсь час бути незалежним. Що б ти хотіла робити, бути акторкою? (Саморозкриття). Джейн: Можливо. Якщо в мене є досить здатностей для цього. А чому вчишся ти? (Вільна інформація про сумніви в собі). П и т: Я ще не вирішив, чи бути хірургом або кондуктором. Джейн: Забавно! Цей жарт старий, як мир. П и т: Я знаю, вона погана, але це мій улюблений жарт. Ти чула яку-небудь нову? (Саморозкриття). Джейн: Ні, всі що я пам'ятаю — доісторичні анекдоти (Вільна інформація про смак гумору). . Може, ти знаєш що-небудь, чого я не чув? (Саморозкриття).
Джейн: У мене на наступному тижні дві контрольні роботи (Вільна інформація про розклад). Пит: По яких предметах у тебе контрольні? Д ж е й н- Творчість Шекспіра й біологія. (Пит може відповісти на слова Джейн двома способами: 1) розкажи мені про драми Шекспіра; 2) чому тебе зацікавив Шекспір?) Пит: ПРО, я люблю театр, особливо шекспірівські п'єси! Я знаю, що ти любиш театр. А чому тебе зацікавив Шекспір? (Саморозкриття). Джейн: Моя мама була примою в студентських спектаклях у коледжі до того, як зустріла папу. Я думаю, у мені це від її (Вільна інформація про батьків). П и т: У моїй родині ні в кого не було акторського таланта. А як ти ставишся до того, що твоя мама кинула грати? Я думаю, як було б здорово, якби хто-небудь із тв близьких або знайомих зараз блищав на Бродвее або в Голливуде (Саморозкриття). Джейн: Так, це було б здорово, але я люблю її такий, як зараз, турботлива й домашньої (Вільна інформація про маму).
Діалог, що нижче приводить, описує молоду пару на побаченні. Навички розпізнавання вільної інформації й відповіді на неї саморозкриттям успішно використалися при світському спілкуванні й у ситуаціях з розведеними чоловіками й жінками будь-якого віку, а також у ситуаціях знайомства із сусідами, людьми на вечірках (тобто в будь-яких знову виникаючих відносинах, не тільки у відносинах між чоловіком і жінкою). Спробуємо потренироваться разом з молодою парою на побаченні.
Діалог 3
Пит зустрічає Джейн у його будинку на їхньому першому побаченні. Пит: Привіт, Джейн. Джейн: Привіт, Пит, як справи? Пит: Добре, а в тебе? Джейн: Усе в порядку. Мені хочеться приємно провести час. Пит: Здорово, мені теж. Джейн: Підемо. Я готова. Пит: Пішли. Отут недалеко, ми можемо поговорити по дорозі. Джейн: Добре. Пит: Що ти сьогодні робила? Що-небудь особливе? Джейн: Ні, я просто весь день займалася (Вільна інформація). (Джейн відповіла, що нічого чудового сьогодні не трапилося, потім вона дала вільну інформацію про те, чим займалася. Пит може тепер запитати: 1) що вона звичайно робить, коли не займається; 2) що цікавого відбулося з нею за останнім часом; 3) на кого вона " учиться; 4) чому вона займалася саме сьогодні.)
У своїй практиці я часто зіштовхувався із твердженням: «Я думаю, що відносини між людьми неможливо створити штучно. Цей дарунок або є, або немає. Учити когось розмовляти з іншими — це підробка!» Я звичайно уникаю довгої дискусії на цю тему й привожу простий приклад. Жінку похилого віку, що дивилася по телевізорі, як Нейл Армстронг робив свій крок на Місяці (гігантський крок для людства!), запитали, хотіла б вона один раз сама виявитися на Місяці. Вона відповіла: «Якби Бог хотів, щоб ми відправлялися на Місяць, він не подарував би нам телебачення, щоб ми змогли дивитися її звідси!
Щоб навчити людей розпізнавати вільну інформацію, користуватися нею й використати саморозкриття, я застосовую дві вправи. Перше. Кожний з пари по черзі вчиться тільки «вивуджувати» вільну інформацію. При цьому той, хто вчиться розпізнавати вільну інформацію, не пропонує своїй інформації, або саморозкриття. (Замість цього він концентрується тільки на дізнаванні вільної інформації, що дає його партнер, і проходженні їй.) Після декількох подібних «репетицій» зі зміною ролей застосовується друга вправа. При виконанні його кожний з із повинен на кожну частку інформації пропонувати свою частку саморозкриття. Після відпрацьовування цих двох вправ стає можливим нормальний діалог. І, як виявляється, він зовсім не виглядає «запланованою дискусією», у ньому немає й натяку на стереотипність (або на те, що обоє партнера відпрацьовують свої комунікативні навички).
kazant
